У телескоп дивися чи в лорнет,
Не розгадаєш вічності секрет...
Не вартий шеляга душі порив –
Ніхто з-за річки Лети не приплив.
Вижебруй срібняків у майбуття,
Пиндючся, чванься – це і є життя...
Цурайся мрій, корись лихій рахубі –
Що вдіяти, ми світові нелюбі.
...Судомне тіло опанує шал –
Віддаленіє в безвісти душа.
І тільки зорі на мільйони літ
Вкарбують в небо наш незримий слід.
