ВЕСНА РУШНИК ВИШИВАЛА,
КОЛІР НИТОК РІЗНИЙ БРАЛА.
ВСЕ ШУМІЛА,ВСЕ СПІШИЛА,
ТАКИ РУШНИК НЕ ДОШИЛА.
ЛІТО ДАЛІ ВИШИВАЛО,
В ЗЕЛЕН- ЛИСТЯ КВІТИ КЛАЛО.
ЯГІДКИ НА РУШНИК ВПАЛИ,
ЛЬОНИ СИНЬ НЕБЕСНУ МАЛИ.
ШИЛО ЛІТО , АЖ ВМЛІВАЛО,
РАПТОМ НИТОК МАЛО СТАЛО.
ОСІНЬ ТОЙ РУШНИК ЗАБРАЛА,
В ЛИСТІ З НИМ ТАНОК КРУЖЛЯЛА.
СУМНО ДАЛІ ВИШИВАЛА,
ЧОМУСЬ ЖОВТИЙ КОЛІР БРАЛА.
ЛІТО БАБИНЕ ЗЛОВИЛА,
БІЛИХ НИТОК ПОПРОСИЛА.
І ПОЧАВ РУШНИК БІЛІТИ,
ДЕ ПОДІЛИСЬ ВСІ ТІ КВІТИ?
ЗИМА ЙОГО ПІДХОПИЛА,
РУШНИК ЗОВСІМ ВІДБІЛИЛА...