Я великий павучисько,
Налякаю це дівчисько:
Оселюсь в поштовій скриньці,
Зачекаю наодинці,
Поки дівчинка загляне,
І тоді лякати стану.
Укушу її за пальчик –
Налякається мов зайчик,
Умощуся на долоні,
Потім доберусь до скроні,
Нехай дівчинка заплаче,
Ось тоді сховаюсь наче.
Та Наталка не злякалась,
Чемно з павуком віталась:
Той, хто в скриньці буде жити,
Має пошту сторожити!
І журнали, і газети
Павучок оберігає,
І тепер він дуже милий
Та у вільний час читає.
