Ластівочки милі, крилечка малі.
Високо літаєте або при землі.
Вісники пробудження, літа і тепла.
Чорно-білих пташечок Бог облюбував.
Як Христос на землю для добра прийшов,
А Йому людина стала лиш катом,
Небо стрепенулось, а малі птахи
Бога рятували, крадучи цвяхи...
Та із ран виймали дзьбиком шипи.
Що, скажи, людино, наробила ти?
Бога розіп'яти, що тебе любив?
Ластівки трудилися, скільки мали сил...