Ти знаєш, як кортить жити
Смакувати світанок багряний
Жити, щоб просто любити
Усіх, хто мешкає з нами.
Ти знаєш, так хочеться жити.
На світанку вставати з тобою,
Взяти і приготувати каву
Поки ще сплять всі на світі.
Ти знаєш, так хочеться жити,
не напишуть так у газеті,
Взяти і все роздарити,
Жити, щоб згадали діти.
Ти знаєш, так хочеться жити
У мить, коли тебе задавило
Встати і всім заявити:
«Я повернуся, навіть якщо мене вбили».
Ти знаєш, так хочеться жити
У хвилину ту, що фатальна,
Усе кепське забути, попрощати усіх,
Тільки прощення - спасіння, я знаю.
Ти знаєш, так хочеться жити
У зимовому саду заснула вишня,
Щоб навесні розквітнути
Деревом для нового життя.
Ти знаєш, так хочеться жити
У мить, коли тебе задавило
Встати і всім заявити:
«Я повернуся, навіть якщо мене вбили».
Кожна мить гомонить,
Кожна мить гомонить:
-Земля у вогні...
-Земля у вогні.
Горить!
Хочеться,
хочеться жити.
І йому і мені.
Земля ж у вогні.
Земля ж у вогні!
ID:
1030821
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.01.2025 00:28:43
© дата внесення змiн: 16.01.2025 00:38:25
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
