Твої ненаписані листи впали додолу золотом і багрянцем…
А гарно, ох же як гарно прикрасили землю ранковим рум’янцем!
Я позбираю слова, загорну їх у шалик з тепла,
І читатиму твою ніжність, віддано берегтиму -
Листок до листочка світлим віконцем.
У чорноті самоти спогадом – чистим вогнем -сонцем.