Весні і літу, що грядуть
п р и с я ч у є т ь с я Ніколи так черешня не цвіла…
То, може, на біду?.. А, мо’, на диво?
Чи то грядуть знаменні свят-діла,
які нам вручить доля милостива?...
Такий вже жвавий сонця коло-біг,
така шпарка в Землі коло-орбіта:
недавно панував тут сівер* й сніг,
а зараз сонце нам привітно світить!
В природи є таї̀ни і секрет
І знати все – ще не дано нам, людям.
Сказав би нам все ж оптиміст-поет:
за всім лихим ще нам добро прибуде!
Й нехай закмітять людці, що зуспі̀т**
крутнути хід планет – “заради щастя”–,
і золоте руно у сонця й світ
старий, як правда, вкрасти їм не вдасться…
…Ніколи так черешня не цвіла,
щоб небозвід по вінця полонити…
І ні̀де вже подітись від зела,
як рине обсіч переможне літо.
14.04.2024
_________
*холод;
**назад.
На світлині автора - квітнуча черешня
в палісаді автора, 10.04.2024
