Неспроста вереснем назвали
Тендітний місяць осені,
Коли ще квіти позували,
Немов на бал запрошені.
Коли дощі ще не рясніли,
А були теплі й лагідні,
Червоні яблука доспіли
І грілися у полудні.
І ти родився у ці дні,
Братуха наш Андрію,
У ті хвилини чарівні
Батьків здійснивши мрію.
І отой вересень, либонь,
У той рік був найкращий.
Ти пив красу з його долонь
І дух животворящий...
Летять лелеками роки
У вирій свій одвічний,
І долі пишуться рядки
То радісні, то звичні.
Так будь, братуха милий наш,
Здоровим, щирим, дужим,
У складний, непевний час
До рідних не байдужим!
Нехай сім'я твоя живе
У злагоді й любові,
А життя річкою пливе
У простори казкові.
Хай буде дім привітний твій
Затишним і гостинним,
А ти і в тузі дощовій
Будь прикладом родинним!
