Білі стежки полотна,
Їх простеляла в трави,
Якими у рай ступала,
Та пеклом стає війна.
Білі стежки полотна,
Чисті дороги дитинства,
Дивує калини намисто,
І пахощі літнього дня.
Білі стежки полотна,
Виткані так з любов'ю,
Молитвою все і водою,
Благословляла вона.
Білі стежки полотна
Всі на сорочку сину,
Ткала життям Україна,
Вірою в правду жива.
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
