До дня пам‘яті бійців 3 ї окремої штурмової бригади “Азов”
Я був от там, щоби згадать страшенну мить,
Коли від болю, ні не плакати, а хочеться завить.
В день пам'яті героїв, що в бою,
Віддали все, життя і молодість свою.
Поклали в землю не ціловані уста,
Якби сховалися, змогли б дожить й до ста.
Дивлюсь я на портрети, Друзь, Вігран,
Там далі Усачов, Мягкий, а над усім Титан.
Гринько, Еколог, Сидор, Юнгер, Музикант,
Там Шуберт, Сампер, Білотур, Сокира,
А далі жіночка, Морська, була для діток своїх мила.
За Україну згинули, згляги,
А по інакшому вони і не змогли.
От десь недавно зовсім,
Я бачив їх живих оціх Азовців.
А те кричить, що люди йдуть, й ходу не зупиняють,
Бо бач, у них своє, якісь проблеми мають….
29 серпня 2023 року.
М. Київ, Софіївська площа , близько 11ї години.
ID:
995523
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 06.10.2023 19:28:22
© дата внесення змiн: 07.10.2023 14:57:01
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
