Ой, ти, краю мій, страждаєш
Нині у війні,
Але ворогів здолаєш
Ти. Повір мені.
Прийде час цей. Запалає
Сонце миру в нас,
А вйна, що ще триває,
Пройде в той же час.
Попід сонцем миру стане
Вся вона, мов сніг.
Мир у нас таки настане.
Не один поліг
Вже солдат на полі бою,
Щоб ти вільним був,
Рідний краю, у двобою
Все-таки здобув
Перемогу. Лиш борися,
Не здавайсь повік
Ворогам, їм не корися,
Щоб не бути вік
Їхнім лиш рабом. Ти гідний
Лиш щасливим буть,
Краю дорогий мій, рідний.
Ворогів всіх збуть
Слід для цього в цю годину
Темную війни,
Ворогів не половину,
А усіх. Вони
Й серця у собі не мають,
Адже все кругом
Нищать, нівечать, ламають
Із жорстоким злом.
Прийде час, мій рідний краю,
Й ця війна дійде́
З ними усіма до краю,
Й мир до нас прийде́.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
ID:
992726
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 31.08.2023 20:57:56
© дата внесення змiн: 31.08.2023 20:57:56
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
