Стираются грани
Стираются грани меж днями-гробами,
Костлявая ведьма крадётся за нами,
Мы столько прошли, а сколько ещё,
Пройти предстоит под осколков нытьё?
Нам много не надо, здесь каждый богат,
Лишь друга плечо и родной автомат,
А, также, в придачу стальная лопата,
Окопная спутница жизни солдата.
Задачи понятны и цели ясны,
Блаженство последних минут тишины,
Пружиною сжатой стальной до отказа,
Мы замерли все в ожидании приказа.
Эй, «боги войны», расчехляйте стволы!
Засейте огнём «передок» и тылы,
До нитки промокнув и высохнув вновь,
Солёный ваш пот бережёт нашу кровь.
Царица полей мы, армейский костяк,
Без нас воевать не выходит никак,
На нас возлежит основная работа,
Идёт на прорыв штурмовая пехота!
Где враг повстречался, остался лишь прах,
Мы мир приближаем с оружием в руках,
И флаг сине-жёлтый подняв над собой,
Мы снова и снова бросаемся в бой!
Стираються грані
Стираються грані між днями-гробами,
Кістлява з косою чатує за нами,
Ми стільки пройшли, а скільки ще нам,
Пройти доведеться під вибухів гам.
Багато не треба, лиш кілька гранат,
Плече побратима і друг-автомат,
А ще на додачу – сталева лопата,
Одвічна траншейна подруга солдата.
Нам цілі вказали й мету довели,
Останні хвилини у тиші спливли,
Пружиною, стиснутою до відказу,
Чекаємо ми бойового наказу.
Гей, «боги війни», лаштуйте стволи,
Засійте вогнем «передок» і тили,
Хай одяг промокне і знову і знов,
Солений ваш піт, береже нашу кров!
Цариця полів ми, армійський кістяк,
Без нас на війні не виходить ніяк,
На нас основна припадає робота,
До бою, до штурму шикуйся піхото!
Там, де ми пройшли, залишився лиш прах,
Вам мир принесе наша зброя в руках,
І стяг синьо-жовтий піднявши у вись,
Ми шанці ворожі проходим наскрізь!
ID:
990225
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Патріотична лірика
дата надходження: 01.08.2023 08:09:51
© дата внесення змiн: 01.08.2023 08:09:51
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
