Коли у тебе є мета,
Яку собі поставив ти,
Аби здійснити, досягти,
Якщо і навіть непроста
Вона, за нею ти іди.
Назад зі шляху не вертайсь.
Її втілити намагайсь
Як слід в своє життя й не жди,
Що зробить це за тебе хтось
Із жалості, зі співчуття,
Аби чекати все життя
Тобі того не довелось.
На себе покладайся лиш.
Хоч може хтось допомогти,
Та крок останній робиш ти.
А сумніви й страхи залиш,
Що зробиш крок той не туди,
Куди хотів, куди бажав,
Куди так довго прямував.
Облиш їх раз і назавжди.
Лиши їх збоку, осторонь.
На них увагу не звертай,
Байдуже їх ти обминай.
У серці запали вогонь
Надії й віри, що дійде́ш
Одного дня ти до мети,
Якої прагнеш досягти.
Якщо, звичайно, докладеш
До того всі зусилля ті,
Що маєш ти десь у собі,
Всміхнеться доленька тобі –
Зустрінеш ти в своїм житті
Свою удачу золоту,
Яка на тебе, мов чека,
Виглядуючи здалека, –
Здійсниш нарешті ти мету.
Євген Ковальчук, 08. 05. 2020
ID:
979542
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.04.2023 22:46:43
© дата внесення змiн: 07.04.2023 22:46:43
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
