Під ранок стає холодніше, дрижать тротуари,
І небо заклякло - склепінням незрушного скла.
А Сонце блищить крізь морозні нав'ючені хмари,
І щось бубонить невдоволено... Всюди імла
Жовтневе ти сонце, всміхнися і крига розтане!
Танцюють сніжинки до рук твоїх білі вірші,
А клени тихенько скидають зимові плащі
І шлють реверанси, аж поки їх ніч не застане
Пронизливий вітер погойдує кучері й тихне,
І нишком дзвенить по бурулькам знайомий мотив,
Колюча, прискіплива паморозь раптом заблисне -
Зустріти твій милий рум'янець крізь тінь самоти
Жовтневе ти чудо, хай світить для тебе ясніше!
І знай, що коли усміхаєшся - в світі тепліше:)
15 жовтня
