А я бреду в туманнім дні
Крізь негаразди і журу
До острівця – було мені
Там тепло й радісно, в пору…
Крізь фантастичний той туман,
О, стільки люблячих очей,
Лікують біль душевних ран.
Звідтіль тримаєте плече.
Там ластів’ята й голуби,
Душа наповнена добром;
В тім місці вчили, як любить…
…Та де ж знайти туди пором?
Той острівець – мій талісман,
Без нього був би я ніхто;
Там річка є, а ще лиман,
Де той хиткий легкий місток?...
Лелек подружжя на гнізді,
Пейзажі незабутніх місць.
Там – Мама й Татко молоді,
З тих літ являється все вість…
31.01.2023р.
