Коли нема любові на серці порожнеча
без почуттів взаємних сумно на душі
хоча від твоїх глаз не зробиш втечу
моє терпіння знаходиться вже на межі...
Коли нема любові навіть мозок стогне
і ще серед думок твоє обличчя миготить
і посмішка ніяк в моєї пам'яті не тоне
і тощо дано Богом не можу розлюбить..
Коли нема любові але ще тліє гніт
кидаючи з бажанням слабкий промінь
і ми побачимо ледь помітний світ
адже в нас знову...запалає пломінь...