Володарю! До тебе нахиляюсь і вклоняюсь,
Я душу відпускаю у обійми сильних рук.
Мій пане! Ти все бачиш, ти все знаєш,
Ти - чисте зло, яке заховане в мені.
Я бачу, ти смієшся, спокушаєш,
Даєш безпеки відчуття, направиш крок.
Твоя поблажливість настільки підкупає,
Що рішення про зраду я прийму без мук.
Навколо розростається завіса,
Не бачу джерело своїх вагань,
Мене дурманить сторона простіша,
Той шлях, яким піду я без питань:
Байдужість і суцільна воля "Бога",
Прекрасного-жахливого творця.
Мені близька його німа постійна згода,
Неначе пекло обираю за життя.
