«Живи, рідне слово, і в серці і в пісні!»
Світи неосяжні ти нам відкривай!
Від моря земного в безодні безвісні
Веди по джерелах у зоряний край!
Твоє нескінченне бажання єдине
У прагненні викувать кулю Добра,
Якою б засяяла щастя країна
І думку б покинула в горі вмирать.
Живи у прозріннях, у споминах дужих,
Щоб переверталась в тім світі душа,
Де воля із кров’ю давалась для мужніх,
Де геній проникнув молитву вірша.
Живи, рідне слово, рятуючи душу
Одного і тисяч життя і життів,
Як сонечко тепле замріяну грушу
Зігрій лиш для квіту, для пісні джмелів.
Живи, рідне слово, у серці, у кожнім,
В якому з любов’ю матусиний дім
У вербах сумний і в калині тривожний,
Де батьківський хліб у вінку золотім.
«Живи, рідне слово, у серці і в пісні!»
Синів України, тож різних таких
Об’єднуй для миру і щастя навічно!
В любові всіх звуків твоїх золотих!
2007 рік
