А небеса летять , летять
В свої краї, в свої літа
І де мені їх волю взять
Із їх заграв, із їх світань...
Душа – пір'їночко моя,
Думки твої й мої роять
Над оксамитом майбуття
І днями плинного життя.
Ця, нам дарована любов,
Кораблик в цілім Всесвіті –
Крізь всі шторми пливемо знов,
Тож Місяць і зорі нам світіть.
Світ чорнобривців рідних хат,
Духмяний, білий – вишень сад
Й поріг, з якого ми пішли:
О доленько, о журавлі...
20.04.2021р.