Летіли лелеки із теплого краю,
Летіли туди, де весна їх чекає.
Туди, де під сонцем кружляють пташки,
І квітнуть у лісі найперші квітки.
Летіли-летіли, дорога далека,
Та рідна земля наймиліша лелекам.
Світало-світало...Тоді вечоріло,
Нелегко було, та дістатись зуміли.
Кружляли, вітали - у двір заглядали,
Щодня із соломи гніздечко звивали,
Їм кожен охочий поміг би збирати,
Та тільки ж вони так не вміють літати.
Звивали і звили надійну домівку,
Із далеку лише їх видно голівку.
Пізніше в гніздечку їх стане багато,
Сім'ю із пташиних доповнять малята.
Ростимуть-ростимуть крилаті малята,
І згодом також научаться літати,
Лиш осінь холодна шляхи відкриває,
Далеко лелекам до теплого краю.
Вони полетять - вся сім'я,мама й тато,
А всі до весни будуть вірно чекати.