Їхали козаки, але не додому.
На війну із катом з лютого Мордору.
С головой піднятой на залізних конях.
Їхали козаки боронити волю.
Чорні хмари злістні майорять на сході.
Поглинає на шляху все червоний сморід.
Козаки співають, зброя наготові.
Бо по переду чекають пристрасті Христові.
Вітер в полі виє, гне траву додолу.
Їхали козаки на війну з ордою.
Захищати вільну,рідну Україну.
Козаки не вміють жити на колінах.
Плачуть вдома мати, діточки й дружина.
Плаче за синами ненька Україна.
Смерть війна приносить, біль, розруху , бідність.
Козаки вмирають, не вмирає гідність.
https://youtu.be/FeTLs4gdgPc
