я почуваю себе, ким я насправді є.
гай, краще б я навчився ходити
перше ніж бігти в вашому напрямку.
як ти гадаєш: ким взагалі є люди?
думай. наприклад, я – ще один хитрий джокер,
що для тебе є зіркою рокенролу,
ще одним ненависним образом людини.
нескінченний океан людських емоцій
я перейшов заради вас, старий друзяко.
бачу, бойові страшні дракони
напоготові лежать біля ваших ніг? –
я не заперечую: нехай вам допоможуть
в цій непростій розмові зі мною.
то ви хто: диявол чи людина?
мушу сказати, ви дуже змінилися
відтоді, як це почалося.
шляхетні леді звикли ходити до вас
копати в ваших шахтах золото й алмази.
тепер, коли твої жили збідніли,
вони все одно ходитимуть?
ви купили мене й продали –
і все то в нечесний спосіб.
який тобі з того зиск? думаю, вже збулися
пророцтва, яких ти не чув,
і не смутив свого серця.
твій занепалий калічний бог
відокремився і загубився.
можна сказати: відчленувався –
чи то буде грубо? отже, ти став
батьком, що журиться за блудним сином.
рекомендую тобі не погіршувати
того, що є. – а я зрікся і сліз, і гніву
на користь простого прокльону. так, я тебе прокляв.
всі твої обіцянки, що ти розбив,
і запустив на орбіту,
тепер впадуть на тебе не золотим дощем.
то ти сатана чи людина? кажеш, архідиявол?
так, це – високе звання,
що стало анахронізмом.
тепер хіба стерв'ятники шукають твого золота.
чи вже не шукають? а щурі й таргани?
невже тебе зреклися вже й вони?
я позначив тебе. спробуй тепер утекти,
щоб шукати свій шлях в невідомих тобі пустелях.
найкраще тобі грабувати мертвих:
вони тобі не помстяться;
відклади сподівання аж до кінця віків.
ти є сутність без суті,
ти не маєш власної долі.
ти – уявлення та спекуляція про неістотну річ;
психічний портрет небуття і неправдивий спогад
про золотий престол, встановлений на болоті.
я вже втомився споглядати лиш горе та смуток.
обличчя, осяяне усмішкою, означає для мене світ.
а ну ж, усміхнися! не можеш?
а заплакати? не переймайся.
я знаю, коли почалося моє життя –
я не знаю, коли доведеться з ним розпрощатися.
я вірив, що я – розумний, добрий і справедливий,
– я відчуваю, мій світ зруйновано і розбито.
чому так кажу? я знаю: в мене все буде добре,
та все одно сумую з думкою про минуле.
трясця! я знаю, знаю! мабуть, це дуже боляче.
знаючи, що таке біль, співчував би тобі, та не хочу.
просто слухай мене, коли вже
надумав співати цю пісню:
ти можеш вважати, що це – моя ще одна спекуляція.
багато людей, як ти, об'являють мене божевільним,
щойно почують правду – немовби самі не знали.
чому так кажу? я знаю: в мене все буде добре,
та все одно неприємно, здається трохи нечесним.
the writ, black sabbath
https://www.youtube.com/watch?v=e5jMWpOjfP8
ID:
893527
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 31.10.2020 20:29:58
© дата внесення змiн: 31.10.2020 20:30:55
автор: Alisson
Вкажіть причину вашої скарги
|
