На осінньому торжищі слави
пустомельці муку продають -
утішається плем'я лукаве,
вповиваючи видивом суть.
І стає під лінійку рівненько
перед очі наївних дерев,
розтрясає словами дрібненько,
аж, направду, за душу бере.
А відтак роздає паляниці,
і танцює зарюмсаний день,
бо й синички клюють на дрібниці
і співають синичих пісень.
Та й бо що говорити про смертних -
кожен преться з-під лави до лав.
І, направду, вже й істина меркне
на осінньому торжищі слав,
Де мука й до муки - що лиш хочеш -
пустомельці пізнали хосен,
як пускати туману між очі,
вповиваючи видивом сенс.
22.09.20 р.
