Хто від буднів цих змучений?
Що то за люди, в яких грім на вустах?
Хочу бути із горем розлучений,
Нехай буде все так і не так.
Як назвати той день, що дає нам надію
І вибудовує в очах міражі?
Кожному дню безтурботно радію,
Що сонцем розписує мої вітражі.
Навіщо вірити тому, що хочем почути
І посолоджене медовим словом?
Так дивно, бо неможливо забути
Мить, що ожива випадково.
Ну, хто втомився від буднів?
Невиліковним стає кожний день;
Години, мов лицарі блудні –
Із місця на місце тікають швидень.
Спробуй зібрати свою галерею
Буднів, думок, хвилин, що згасають,
Спробуй стати твердою землею
І бути як во́ди, що форми не мають.
І серед буднів,
є місце святу )
Радій, що здоровий !..
Святкуй, що живий !..
Головне, не втратити
внутрішнього сонця !
Спонукальний зміст !
Бажаю Вам, сонця 🌞
