Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Galkka2: Я хочу бути глиною…. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Редьярд, 17.02.2019 - 23:08
Поглянь,- яскрава книга, ти автором тут став,Ми все це проживаєм, що в мріях написав, Рядочок за рядочком я мрію оживлю, А ти - хранитель серця, тебе я обійму. Чудово, люди як книги, завжди так думав Georg Sozdan, 29.01.2019 - 19:08
Как это мне напомнило старого знакомого. Он убежден что девушка сродни леплящейся глине. Как он не прав.
Ulcus, 29.01.2019 - 09:10
все, я зрозуміла, чому я так відреагувала на попередній твір. ви не пускаєте нікого з читачів близько. любите узагальнювати, проектувати на великі відрізки часу без конкретизації «тут і зараз я відчуваю це». можливо, це й правильно - нащо вам у душі чужі очі?
Колись я писала по-іншому, переживаючи болісні миті і виливала все, що могла, а зараз хочеться трішечки світлого, а може зміниличь часи і Ви праві, я перестала підпускати.... так гарно прочитали мене....
От приклад як я раніше писала) хоч ще скорше ще в 2012 я писала на сайті під іменем galkka, але забула туди вхід. І помічаю, що дуже змінюються вірші) Якщо ти ранив, то добий, Не треба з ранами лишати, Почуєш стогін лиш слабкий, Не хочу більше так страждати. Наскрізь пробита, не жива, В душі вже вигорене поле, Брудною стане враз сльоза, Вона наповнилася болем. Якщо ти ранив, то зітри, Зітри мене з рахунків долі, Роздерли серце враз вітри, Отруту крапали поволі. Стерв’ятник шлях уже знайшов, Зі сміхом нутрощі виймає, В лахміття дер мою любов, Відчує той, хто ще кохає. Якщо поранив – не жалій, Поклич сніги собі на поміч, Нехай сліди зметуть від мрій, Цвіли вони лиш з нами поруч. Тепер у дзеркалі не я, Усе забрав цілком з собою, Віддала все, що лиш могла, Тому лишилася пустою. Лунає в полі гіркий дзвін, Він щастя наше точно бачив, Горює теж від диких змін, Жила тобою лиш, юначе.
може, й образитеся зараз, але оця раніша поезія звучить більш гостро, більш щиро. так, у ній багато болю, але... але... але... і слова, певне, не дуже добирали - самі просились на папір
Ні,я не ображаюсь, але, якщо чесно, то не хочу проживати емоції ще раз, які там народились))))) але погоджусь, що було гостріше.
|
|
|