Я хочу бути глиною у твоїх долонях,
Щоб ти, немов гончар, творив вже наші долі,
Ліпив майбутнє з щастя і форми виливав,
Тобі все довіряю, бо це твій справжній дар.
Залізо проти вітру стоїть завжди віками,
Коваль коли торкається - тече, неначе лава,
І змінює подобу, як я до тебе лину,
А ти є мій коваль, що створює родину.
Мовчать безбарвно струни, навколо тишина,
Торкнувся, мов маестро, і пісня полилась,
Ти є творцем мелодій, кохання так звучить,
У кожній нашій ноті так ніжно забринить.
Поглянь,- яскрава книга, ти автором тут став,
Ми все це проживаєм, що в мріях написав,
Рядочок за рядочком я мрію оживлю,
А ти - хранитель серця, тебе я обійму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822311
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2019
автор: Galkka2