– Пригорни і приголуб мене, людино!
– Не відштовхуй! Бо і так не таланить.
Закінчились теплі дні, надворі зимно,
А життя моє - тонка, незрима нить.
Невідомо, де пропала рідна мати,
Залишивши, мов билиночку, одну.
Тож, блукаючи від хати і до хати,
Лиш молюсь, щоб пожаліли сироту.
І так мрію про куток і теплу грубку,
Бо надворі взимку боязко мені.
І байдуже, що пухнаста в мене шубка,
Можу вмерти від морозу уві сні!
– Зазирни, прошу в мої змарнілі очі!
Відчайдушну прочитай у них мольбу.
– Забери мене! Так страшно серед ночі.
Змерзлі лапки ціпеніють у снігу.
– Пригорни і приголуб мене, людино!
Відміни невтішну доленьку мою.
Пильнуватиму твій спокій і віднині
Йтиму віддано з тобою по життю.
10. 12. 2018 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Фото безпритульного цуценяти.
Цуценятко вже знайшло господаря!
Дуже правильну тему вибрали. Милосердя-це велика сила.А ще коли ці тваринки такі безпомічні. 
