***
Лягали пам’яті лекала і вимальовували щось,
Чи то метелика, чи діву із забуття про відбулось.
На тепле світло прилетіла, із невідомості спливла
Дівоча тінь, прозора ніжність і два метелика крила.
Чого ти хочеш і навіщо! Із затамованих політь
Перо рисує миготливих двох крилець лЕгкий, ніжний слід,
Торкає скроні, навіває нежданий острах дивний птах,
І перевтілення в самотність, і таємниця на устах.
(худ. В.Кир"янов)
