Він хворма уже непроста,
І вченість підкреслював часто;
Казав: «Не вплітайте хвоста -
То брешуть, а я - Галахвастав».
Він геть не такий як усі -
В жильотці, у бруках до лоску;
Одній водевіль, аж мерсі,
Другі́й нашкварчить папироской…
А Проня, на долю лиху,
Впадала за ним, бідолашна,
Бо він хоч і хтивий брехун,
Але ж і розумний!.. Аж страшно!
