Я не хочу вмирати рано,
Хоч би ще 60 прожити,
І радіти життю, не тужити,
Щоб його не здалося мало.
Я не хочу померти у грудні,
Коли сніг випадає перший,
І мене ніхто не перевершить –
Ці поезії, певно, путні.
Я не хочу померти у січні,
Місяць після нового року.
Я фанатка важкого року,
Поважаю всіх пересічних.
Я не хочу у лютому вмерти,
Я на вікнах люблю лисиці,
І зиму, снігурів, ковзаниці,
Це є шанс, щоб печалі стерти.
Я не хочу у березні вмерти!
Бо підсніжник – найкраща квітка.
Зеленітиме перша вітка,
Прокидатимешся тепер ти.
Я не хочу померти у квітні,
Це улюблений змалку місяць!
З ароматами в небі Місяць,
На деревах квітують квіти.
Я не хочу померти у травні,
Бо дев’ятого – День Перемоги.
Історичні події, облоги –
Наші воїни дійсно вправні.
Я не хочу померти у червні,
Бо дев’ятого також – свято…
Не таке вже величне… Тато,
Мама знають, кого вітати.
Я не хочу померти у липні –
Відпочинок тоді найкращий!
Працездатним стає ледащо,
І до плавання всі є спритні.
Я не хочу померти в серпні,
Це іще один місяць літа.
Позолотою вся оповита,
Це від сонця така засмага.
Я не хочу у вересні вмерти!
Хочу бабине бачить літо.
Все ще поки теплом залито,
Школярі ще веселі діти.
Я не хочу померти у жовтні,
Коли листя в ногах шуршить.
Будеш завжди його любить,
Подивися – і Місяць вповні.
Листопад тільки місяць суму,
Всі птахи вже повідлітали,
Листя жовте поопадало,
Забере мене вічна сутінь.
Тільки ще мені дуже рано!
Поки ще не забрало небо,
Є радіти життю потреба,
Щоб його не здалося мало.
Живите долго, думайте о жизни и Ваших земных задачах!... 
