Альоні
Хто ототожнює себе і всіх, хто поруч є,
З матеріальним тілом, що покрило душу зовні,
Колись утрату всього й всіх жахливу зазнає.
Бо він сліпий. Не бачить він реалії духовні.
Для нього певний є закон і істина оця:
З собою в інше ти життя не забереш нічого.
Але тобі, кохана, я покляв, пообіцяв,
Що заберу колись тебе в духовний світ, до Бога.
22.08.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html
