Біля дверей стоїть синок,
А поруч мати, зі сльозами.
Дуже міцно обіймає,
і промовляє до бійця:
"Бережи себе, синочку,
Будь хоробрим ти завжди.
Обороняй свою Вкраїну,
І своїх друзів ти захищай.
Благословляю тебе рідний.
Дуже прошу, повертайся додому.
До рідної хати, повертайся живим.
До батька,й мати".
Солдат стоїть, і мало не плаче.
І ніжно матір він цілує,
І проходить до дверей.
І зі сльозами, на очах,
Він промовляє:
"Я обов'язково повернуся!
Ви тільки чекайте мене".
18.10.2015.м. Сєверодонецьк
