Ми підемо житами, де синіють волошки,
По зеленому полю, між тугих колосків.
Пр: Ой волошки, волошки, квіти нашої долі,
Ви нас з хлібом зустріли в колосковому полі
Залишивши багато в нашім серці слідів…
З того часу й донині ви родинна святиня,
Синім кольором неба знов квітує земля.
Пр: Ой волошки, волошки, квіти нашої долі,
Ви нас з хлібом зустріли в колосковому полі,
Ви даруєте пісню, як смичок скрипаля…
Вам спасибі, волошки, що покликали в поле,
Що дві долі з’єднали у одне на віки.
Пр: Ой волошки, волошки, квіти нашої долі,
Ви нас з хлібом зустріли в колосковому полі
І з’єднали дві долі берегами ріки…
