плаче весна,
за вікном грози люто вітають тебе,
ти від мене пішла,
залишилось лиш марно любити живе,
що лишилось по тобі
у світлій моїй стороні,
бо ж недовго лишилось чекати
як прийдуть осінні дощі.
й приведуть мені в дім, комок самоти,
що лиш чаєм гарячим і ромом тікає на мить
Інші сльози в очах моїх
та інші думки...
ти ж дощем не вернулася,
ні жовтим осіннім листом.
ні конвертом паперовими
і не мобільним дзвінком.
лише в памяті погляд,
у ту мить як від мене пішла
і як радо вітала мене моя самота.
