|
Жіноче, дивне, я створіння,
Із настроєм не в згоді,
Надемоційна, без терпіння,
Одразу ж хочу туз в колоді
Але щоб козир собі мати,
І місце у життєвій грі,
Навчилась я ризикувати,
Практикуватись у знанні
Без дії мрії не працюють,
А от життя без тебе йде,
Хтось в гору з успіхом крокує,
А когось вдача омине
І все це я прекрасно знаю,
Та інколи, на молодик,
Я емоційно просідаю,
І знов вилазить якийсь бзик
Боротися з собою марно,
Потрібно вивчити себе,
Свої і сонячні, і хмарні..
У кожного своє слабе
Себе потрібно пробачати,
Та висновки свої нести,
Не можеш все передбачати,
Тому себе ти відпусти
Згадай дитинство, свої мрії,
Дивись навколо - там є все,
Хай поруч буде те, що гріє,
Хай серце радість пронесе
А що стосовно до емоцій,
То жінка - повний буревій,
І це не зрозуміють хлопці,
Бо загадковий той напій
То прийняття, любов та певність -
Це те, до чого прагну йти,
А боротьба - сліпа даремність,
Хоч і емоційна часом ти
ID:
734276
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 20.05.2017 16:40:33
© дата внесення змiн: 03.08.2017 16:51:16
автор: ДрожеННікова
Вкажіть причину вашої скарги
|
