Цей вечір подарує свої чари,
Мабуть, мені підсипало Різдво.
Не знаю, де шукати свою пару,
І ти в думках – з небес було дано?..
Бажання промовляючи до неба,
Я сподіваюсь без надії знов.
Одна із тих, яка тобі не треба,
Бо маю одновекторну любов.
Пробач мені, бо я сказала зайве.
Вже котрий раз не сплю посеред ночі,
А страхи посплітали своє сяйво:
В твої боюся подивитись очі…
Така не треба зазвичай нікому –
Найгірша з доньок, із усіх дівчат!
А я тебе шукатиму в усьому:
В сузір’ях світлотисячних карат.
У пам’яті моїй новий провал.
Лиш погляд хочу бачити глибокий,
Але мене чекатиме вокзал.
Я обіцяю в подарунок спокій.
