Світ безмежний, мені так гадалося Коли мав десь з десяток літ Не пройти його не проїхати Хоч потратить на це увесь вік Та з роками спаплюжилась істина Що з дитинства у серці беріг. Світ – мізерний. У ньому тісно нам Тому кожен у свій тягне бік.
ID: 706332 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 13.12.2016 14:47:22 © дата внесення змiн: 13.12.2016 14:47:22 автор: Сама НЕсвоя
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie