Ти прийшов до мене в гості
І приніс в долонях просто
Ясне сонце променисте,
Паленіючо-барвисте.
Я до нього посміхнулась,
Обережно доторкнулась...
А воно таке гаряче,
Як любов твоя, юначе!
Бережи його від хмари,
Сіродимної примари,
Непрозорого туману,
Лихослів'я і обману!
Бо воно, святе і Боже,
Лиш до того часу гоже,
Доки плям на нім немає
І воно яскраво сяє!
