**
"Блошина совість"
Маленька совість – злісні блохи
І вас гризуть і кров зіп’ють
І ви радієте, убогі
Кому є виплеснути лють
Предивні люди: слава, гроші,
Великі крила у думок…
У вічі віється пороша –
Рай побудований з пліток
Брудні узбіччя, перехрестя
Не всім піднятися з колін
Старі: байдужі до безчестя
Їм марився російським Крим
Хотіли в розкоші пожити
Щоб губи теплі в молоці
Щоб вдячно кланялися діти
З трьохкольоровим у руці…
Анахронізми, рудименти
Тягар невіри і хвальби
Розбили лоба в постаменти
Регочуть з каменя вожді
Та все пусте, невдячне, марне
В кривому дзеркалі брехня
Чи ваша зрада так безкарна?
Чом не позбутися раба?
Мов жебраки у власній хаті
В собі зневірені сини
Навіщо вас гойдала мати?
Зомліли голови дурні
Хай душу бавить слово: воля
Та тілу солодко: раби
Кривавий Ленін серед поля
Стоїть з кашкетом у руці…
Стоїть і дивиться і вірить
Свободу блохи віддадуть
Червоне сонечко жевріє
І вабить хворих "світлий путь". 270616
