Ти знаєш чому і навіщо
І слово котрого ніхто не почув.
А їм тільки треба абищо,
А їм тільки треба, що ти вже забув.
Ти знаєш куди і для чого,
Попри запитання за що та чому.
І молиш якогось святого,
Та знов слухаєш сповідь тиші німу.
Ти знаєш про слово, що не сказали,
І воно в мить вже втратило зміст.
Слово якого так довго чекали,
Чекали немов звістку чи лист.
Ти чув, слово невідоме нікому,
Котре ніби ніхто й не сказав.
По нім поставили крапку чи кому,
По нім слово за словом збирав.
Ти чув те слово, що було спочатку
Та читав на скрижалях закон.
По краплині увібрав до остатку,
Все щоб здолати цей рубікон.
Те слово, що було спочатку
І те слово було – творіння кінець,
Ти відшукав стару розгадку,
Пройшов рубікон й слово взяв за взірець.
