Рушниця ще не заіржавіла,
шаблюка не тупилась.
Сичовиків козацька сила
з віками не поділась.
З собою маємо ми зброю
від хати і до лану,
завжди готові ми до бою,
та похєр це гетьману.
Вони у нас якісь невдахи,
базікать полюбляють.
Мершій збирають свої лахи,
за бджолами хай дбають.
Та серед нас такий знайдеться,
що вільний, наче вітер,
з ним пісня з прапором зіл"ється,
а ми йому як діти.
Знов буде січчю Україна
від Сяну і до Дону.
Не буде мати в ній людина
на щастя заборону.