Вона німа, її нема, І дім для неї - то труна. Лежить і спить, лікує час, Вона щаслива і без вас. Не треба їй круте авто, Фату змінила на пальто І про дітей вона не мріє, Бо так як всі вона не вміє.
ID: 651927 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 16.03.2016 01:07:00 © дата внесення змiн: 07.10.2016 22:28:32 автор: Miha_Poetry
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie