Наша осінь вдягла помаранчеве гарне намисто,
Місто заполонили яскраві листочки її.
Говорив ти прекрасно, ну просто напрочуд врочисто...
Готував моє серце до білої пані - зими.
Почуття виринають, та ось вже поїдеш назавтра,
І залишиш навік мені думи і сни.
Я до тебе писатиму...Як не писати?
Твої ревнощі марні... То все чаклування весни.
