Бідний хлопець, таксист, в неділю
Їхав вже до своєї хати,
Серед віхоли й заметілі
Він побачив авто багате.
Безпорадна, як та дитина,
Стара жінка стояла сумно,
Бо зламалась її машина,
А вона ж в цьому не розумна.
Зупинився… Пішов питати
Допомога яка потрібна.
- Треба колесо змонтувати,
Ось, пробила… Я на це здібна.
- Я зроблю. А вона дивилась
Майже з острахом на хлопчину:
Пальто бідне, взуття зносилось…
Чи не скривдить, не вдарить в спину?
Але хлопець зробив роботу.
Жінка в захваті, вона вдячна.
- Скільки винна я за турботу?
- Грошей я не візьму, пробачте…
Коли стрінете ви людину,
Як і я, бідну та нужденну,
Їй віддайте ту копійчину,
І згадайте тоді про мене.
Хлопець сів в «Жигулі» обдерті,
«Джип» крутий з місця полетів.
Ну, й бувають же такі вперті,
Бачиш, грошей не захотів…
Хлопця вдома звалила втома,
Спав, не спав – пролітає час.
Ось уже і дружина вдома:
- Милий,глянь-но, що є у нас!
І йому простягає гроші:
- Це щоб вижити ми змогли.
Бачиш, люди ще є хороші –
Допомогу мені дали.
Я сьогодні дуже втомилась,
У кавꞌярні за всіх одна,
Як під вечір вона зꞌявилась,
Одна панна якась сумна.
І замовила лише каву,
І дивилась на мене так…
Я ж вагітна, і їй цікаво,
Як одна я встигаю, як?..
А тоді вона заплатила,
Сіла в джипа і зникла враз,
Чайові мені залишила –
Оці гроші. Це ж клад для нас!
- Я сьогодні цій панні мила,
Добре в дечому допоміг,
А тоді хоч вона й просила
Грошей з неї взяти не зміг.
І не спали вони до ранку
Бо їм істину хтось відкрив,
Що добро, яке ти зробив
Повертається
бумерангом.
Коли - не - коли я переглядаю вірші які у мене в обраному і маю від того велике задоволення. Ось і цього вірша додаю туди ж , прочитаю знайомим, дітям, онукам. Спасибі Вам Октябрино за такий хороший, повчальний вірш.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Велике вам спасибі, Євгене, на доброму слові. Так хочеться, щоб ми всі стали добрішими один до одного і щоб ніколи не зупинявся цей бумеранг доброти. З новорічними святами вас і ваших рідних, з Різдвом Христовим!
