Ми розійшлись з тобою на роздоріжжі,
Спочатку я не повірила, що це був ти.
Що твої кроки чую за спиною,
Що ти біжиш кудись в далі.
Я не повірила в те, що було,
Але ту мить я не забуду вже ніколи.
Як ми з тобою в різні сторони пішли,
Як раз чи два ми оглядалися обоє.
Побачить твої очі так хотілося мені.
Ти поспішав кудись і не зупинившись
Побіг на станцію, щоб не запізнитись
На авто,
А я пішла дорогою своєю.
В душі наповненою радістю,
В очах моїх палав горючий жар,
А на вустах усмішку тоді я мала.
Одна лиш мить,
А я немов той птах!