Одна лиш мить!

Ми  розійшлись  з  тобою  на  роздоріжжі,
Спочатку  я  не  повірила,  що  це  був  ти.
Що  твої  кроки  чую  за  спиною,
Що  ти  біжиш  кудись  в  далі.
Я  не  повірила  в  те,  що  було,
Але  ту  мить  я  не  забуду  вже  ніколи.
Як  ми  з  тобою  в  різні  сторони  пішли,
Як  раз  чи  два  ми  оглядалися  обоє.
Побачить  твої  очі  так  хотілося  мені.
Ти  поспішав  кудись  і  не  зупинившись
Побіг  на  станцію,  щоб  не  запізнитись  
На  авто,
А  я  пішла  дорогою  своєю.
В  душі  наповненою  радістю,
В  очах  моїх  палав  горючий  жар,
А  на  вустах  усмішку  тоді  я  мала.
Одна  лиш  мить,
А  я  немов  той  птах!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2015
автор: Окса555