Якщо ти першою підеш від мене
туди
де пахне чорносливом день
скажи всім ангелам
що я напевно
затримаюсь недовго між людей
Віконниці закрились на очах
Я відпущу на волю вікна з дому
коли відчую
що мій сад зачах
коли ховатимусь від звуків грому
Прилип губами до церковних стін
Вдихаю небо
втоплене в іконах
І промайне блакитноока тінь
свічок ледь ворухнувши стиглі грона
В зимовий вечір вийду ледь живий
скуйовджений
притихлий
занімілий
Умиюсь снігом
І сніжинок рій
присяде на волосся посивіле
І сніжку кине хтось мені в плече
Я обернусь – мале дівча сміється
Якщо ти першою лишиш мене
у цього світу раптом стане серце
збірка "П`ята пора року" цикл "Зимові вірші"
