Забута тиша. Парк. Темрява.
Неясні тіні, мерехтіння.
Комах, у вечері, свавілля.
Та смак роси, що ще не впала.
Сліпий світильник. Тьмяно світить.
Мовчазне світло навкруги,
Та тільки кола на воді,
Сльозу, що падає, відмітять.
Неясний шерех серед ночі.
Там лиш пугач, він нам «пугу»,
Я серед темряви тону,
Тому, що я не бачу очі.
Не бачу очі я твої.
Та чую сум, надії слово,
Що ми прощатись не готові
Що ще настануть ясні дні.
А зараз, бачу хмар надію,
Виставу, нам Луна заграла.
Дорогу, що на воду впала.
Та кличе нас, з собою в мрію.
Забута тиша. Парк. Темрява.
Неясні тіні, мерехтіння.
Комах, у вечері, свавілля.
Та смак роси, що ще не впала.
