Ти такий молодий і гарний,
Немов день у розкішних лугах,
Щедрий, ніжний, солодкий,
духмяний,
Немов сонце в весняних садах.
І тебе так раптово не стало,
Як обламана гілка ущент,
Вся в суцвітті, у білому, рання,
Під ногами в саду в пелюстках.
Одиноко лежить у травах,
Ще гудять над нею джмелі,
Та вона нажаль помирає,
В світі гарному, повесні.
