Вас кохала неналежно,
І не можна аж ніяк,
Та тепер від вас залежна,
З вами лиш на світі я.
Як зима морозом вдарить,
Так і трісне гололід,
А душа тобою марить,
Хоч, напевно, їй не слід.
Як весна розталим снігом
Свіжу змочує траву,
Так і я із теплим сміхом
Поруч з вами лиш живу!
Тепле літо як засвітить
Жарким сонцем з-поза хмар,
Серце так твоє помітить
Лиш мене, а в нім пожар.
Осінь тепла золотава
Як віддасть свої плоди,
Так і я, твоя забава,
Не скажу тобі "зажди".
А хоча мені не можна,
Не годитсья вас кохать!
Ось назло хвилину кожну
Стану вас в думках стрічать.
Неналежно вас кохаю
І не можна аж ніяк...
Все одно я вас згадаю!
З вами лиш на світі я.
6.01.2015
